5 клас

Українська мова

30.01.2023р.

Тема: Чергування приголосних звуків




Домашнє завдання:вивчити правило ст136,параграф28.
Виконати вправу 310(п,с. р.);впр 320(д.,в.р).


31.01.2023р.

Тема: Правила милозвучності української мови. Основні випадки чергування У-В, І-Й





Домашнє завдання:вивчити правило ст. 140-141. 
Вправа  325 ((п,с. р.);
Вправа 327(д.,в.р).

31.01.23р.
Українська література

Тема: Максим Рильський. Основні відомості про поета. Його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»)

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. У творчості багатьох українських поетів значне місце посідає тема оспівування природи. Вона завжди гармонує або контрастує з настроями, почуттями людини.

Найвизначнішим поетом у змалюванні природи в нашій літературі вважається Максим Рильський. У ліричних поезіях він тонко відчуває красу рідної природи, художнім словом уміє намалювати яскраву пейзажну картину.

Розповідь учителя про письменника.

Максим Рильський (1895-1964) — один з найвідоміших поетів України XX ст. Його ім'я утвердилось у свідомості багатьох поколінь як ім'я поета-класика, тобто творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох. Справді, все плинне, але вічним є правда, любов і краса, що стали духовною основою творчості Рильського.
           
Хоч народився майбутній письменник у Києві, проте з теплотою й ніжністю все життя згадував село Романівну на Київщині (тепер Житомирської обл.), де промайнуло його дитинство. Його батько Тадей Рильський був відомим українським вченим-етнографом. Мати поета — проста селянка. Одного з трьох своїх синів батько назвав Максимом на честь улюбленого народного героя Максима Залізняка.

            Ази читання й письма давав хлопчикові батько. Він учив його з українських книжок. А ще любив читати дітям вголос Шевченка, Міцкевича, Пушкіна. Батько вчив любити не лише книжки, а й природу, людей, світ.
           
Селяни любили Тадея Рильського. У Романівці він заснував школу для сільських дітей і сам був її викладачем майже двадцять років. Для дорослих запровадив вечірнє навчання. Коли помер Тадей Розеславович, селяни дві доби не відходили від домовини. А в день похорону трун}' вкрили червоною китайкою і супроводжували її аж до мужицького цвинтаря, де він хотів бути похованим. Біля труни Максим пообіцяв бути таким, як його батько. „Гордість наповнює серце при думці, що я син того Тадея”, — напише пізніше поет в одному з листів.
          
На все життя запам'ятав малий Максим науку матері, на плечі якої лягло виховання дітей. „Коли хочеш зробити зле, поміркуй як слід, а тоді не роби. Коли ж задумав добре, не вагайся. Ніколи не чини вдень такого, що заважало б спати вночі”, — часто повторювала вона синам.
        
Найбільшим захопленням майбутнього поета було читання. Хлопчик перечитав усе з батькової бібліотеки, що привертало його увагу. Після довгих „сімейних нарад” Максим вступає відразу у З клас київської гімназії.
       
Писати вірші Максим Рильський почав дуже рано. Перший вірш під назвою „Прошак” був написаний ним у семирічному віці.

Ішов прошак обідраний,

Од всіх людей обижений,

Шкода мені прошака,

Що у нього гірка доля така.

Але я проти Бога не йду,

А за старця

Молюсь і ввечері і вранці.

         Віршик простий, наївний, але з нього видно, яким зростав майбутній поет. Ці незграбні рядки сповнені співчутливості, доброти і людяності.

        „А там уже пішло й пішло, — писав Максим Тадейович в автобіографії. — І „поеми”, і „драми”, і „трактати”... Так і залишився я людиною, що не може байдужно дивитись на білий, несписаний папір...”. Перша книга віршів „На білих островах” (1910) вийшла в світ, коли її авторові було лише 15 років. Успішно закінчивши класичну гімназію, вступив на медичний факультет Київського університету, згодом перейшов на історико-філологічний. Але закінчити навчання йому не довелося через бурхливі події 20-х років минулого століття.
      
У творчості поета знайшлося місце і для дітей. Він понад 10 років працював у школі. Діти любили його. Був депутатом Верховної Ради, очолював Спілку письменників України, керував Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії, що нині має його ім'я. Однак основною справою свого життя вважав літературу — поезію і перекладацьку роботу. Йому добре працювалося в товаристві замріяних дерев, тому, мабуть, Максим Тадейович переніс своє помешкання під шати Голосіївського лісу на околиці Києва, де й відійшов у вічність.
      
Максим Тадейович Рильський прожив у літературі довге життя — понад півстоліття і залишив після себе велику літературну спадщину. Поет-інтелектуал, учений, перекладач, прекрасний знавець слов'янських літератур, Рильський був людиною чесного серця, чистих помислів і незвичайної доброти. Молодші літератори, яких поет охоче гуртував навколо себе, називали його Вчителем, Батьком.

Тема: оспівування краси природи.

Ідея: возвеличення чарівності дощу.

Основна думка: захопленість рідною природою, її величним та дивовижним світом, райдужними кольорами.

Настрій поезії – бадьорий, оптимістичний.

Ліричний герой – любить рідну землю, природу, людей

Художні засоби “Дощ” Рильський

Епітети – благодатний, довгожданий дощ; дивним сяйвом; золотий, вечірній гість; впав бадьоро, свіжо, дзвінко; закурені будинки; зголоднілі передмістя; гарячі груди; буйним посівом зеленим, білі села. 

Метафори – золотий вечірній гість, «впав бадьоро», «відкривай груди», «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить».

Образи вірша “Дощ”



Домашнє завдання: 1. Намалювати ілюстрації до поезії, навчитися виразно читати вірш. 

01.02.23р.

Українська мова

Тема:Засоби милозвучності української мови (чергування у–в і–й з–зі–із).Тренувальні вправи

Основні випадки чергування  у — в

У   вживається

В   уживається

У — В  не чергуються

Між приголосними: навчаюсь у гімназії

Між голосними:

 була в Одесі

У словах, що вживаються тільки з в або тільки з у:

воротар,  усмішка.

На початку речення перед приголосним: У зошиті немає помилок.

На початку речення перед голосними:     В оранжереї красиві квіти.

У власних іменах і в словах іншомовного походження:

Ворскла,  Врубель.

Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер -льв-, -св-, -тв-, -хв-, -зв-:    Я  у Львові.

Після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, -льв-, -св-, -хв-, тв.- зв-  і под.)

 

Моя вдача. 

 

 

        

  Основні випадки чергування сполучників   і — й

 

Завжди і

Завжди й

 

Після будь-якого розділового знака:

Вітер війнув, і  облетіло листя.

Між голосними звуками:

срібло  й  олово.

 

Між приголосними  звуками:

Ось  і  прийшла  весна.

 

 

Початок речення.

І летіли знов іскри ясні (О. Олесь).

 

Після голосного звука перед       приголосним:

розуміє  й  пояснює.

Зіставлення понять: зима і літо.

 

 

Перед  звуком [й]   та буквами я, ю, є, ї:    

                     Воля і яснії сни.

 

 

 

 


Спишіть прислів’я, розкриваючи дужки

Не (у, в)чи плавати щуку, вона знає (у, в)сю науку. Просивсь вовк (в, у) пастухи, а свиня – (у, в) городники. (У, в) лісі був (і, й) дров не бачив. Вік живи – вік (у, в)чись.


Запишіть і відгадайте ,загадки

·          І не дівка, а червоні стрічки носить. (Калина)

·          Зимою й літом маячить зеленим цвітом. (Ялина).


Розподільний диктант

Пливи у/в бік лісу; Богдан і/й Марія; ось і/й гості; Ольга і/й Павло; ранок у/вдома; бути у/в гарній формі; і/й знову дощі; Оксана і/й не знала; ракета і/й супутник; ти і/й Яну покликав; енергія у/в твоєму тілі; еге ж, і/й освіта вища; скинь у/в Твіттер; треба у/вчитися; елементи у/в таблиці; якось і/й їх запросимо.



Перепишіть сполуки слів, вибравши потрібний прийменник або сполучник. Сторінка у/в підручнику; збірка «Тиша і/й грім»; знайди і/й підкресли; Яна і/й Юля; і/й доки мені чекати; щоправда, у/в нас спекотно; конвалії і/й жоржини; напиши у/в Твіттері; представник у/в області; гра у/в рулетку; він і/й є чемпіон; гроші — у/в кишені; моря і/й озера; у/в основних положеннях; побували у/в Осло; цукор додайте у/в каву; і/й туди і/й сюди; іди і/й читай; ці і/й інші ініціативи; у/в чистовику; ми і/й тут перші; бути у/в авангарді.


Домашнє завдання:

Поч.,сер.,дост.рівень


Знайдіть та виправте помилки (порушення милозвучності).

Хлопець сидів, обійнятий м’якою радістю: широкий світ клався йому переді очі. Здалось йому, що вийшло із-за хмари сонце, і він побачив себе загорненим в хмару вогненного світла. Озирнувсь, бо подумав, що жінки перестаралися там, на кухні, і запалили дім, але палала уже ціла вулиця й увесь краєвид переді очима. Тоді він зрозумів, що світло горить у ньому самому. Мозок його освітила миттєва блискавка – чудове сяйво ввійшло у його душу, запліднивши навіки його життя. В серце впала іскра блаженства, залишивши в ньому назавжди відчуття неба. Звів очі і пізнав раптом космос, повний нескінченного простору, густо заповнений круглими темними та ясними тілами.

Для високого рівня:Написати есе «Експресивні можливості звуків української мови»


02.02.23р.

Українська мова


Тема: Контрольна робота



Виконати тестові завдання за посиланням



03.02.23р.

Українська література


Тема: Єдність людини та природи у поезіях Максима Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною…»






Домашнє завдання: Вивчити напам"ять поезію «Осінь-маляр із палітрою пишною…» Максима Рильського.




13.02.23р.


Українська мова


Тема:Сполучення букв йо,ьо








Домашнє завдання розміщене в кінці презентації.


14.02.23р.


Українська мова


Тема:Апостроф(повторення та поглиблення)



Домашнє  завдання. §33, вивчити правило,вправа 358(п.с.д.рівень);впр 365 в.р.)

14.02.23р.


Українська література


Тема: Контрольна робота

  І рівень         

1.Укажіть, у якому селі народився Т.Г.Шевченко:

А)Кирилівка       Б) Лисянка     В) Моринці       Г) Тарасівка

2. Встановіть, про який край згадує П. Тичина в поезії «Не бував ти у наших краях!»:

А) Полтавщина    Б) Київщина      В) Чернігівщина    Г) Харківщина

3. Оберіть, як поетично М .Рильський називає дощ в своєму вірші:

А) срібне намисто             Б)золотий вечірній гість   

В)щедрі хмарчині слози   Г)діамантові зернята.

ІІ рівень          

1.Укажіть, який художній засіб ужито у рядках поезії «Садок вишневий коло хати» Т.Шевченка:«Поклала мати коло хати                                          Маленьких діточок своїх…»

А) персоніфікація    Б) порівняння      В) епітет      Г) метафора

2.  З’єднайте автора й поезію:

      1. П. Тичина            2. Т. Шевченко       3. М. Рильський

 А) «Чарівники»                 Б) «Дощ»                                                                                           В) «Садок вишневий…»    Г) «Гаї шумлять»

3.  З’єднайте художній засіб і приклад із поезії:

1. Епітет   2. Порівняння    3. Метафора    4. Персоніфікація     5. Звертання

А) «Відкривай гарячі груди, мати-земле»   Б) «Фарби рожеві, срібно-

В) «Чого душі моїй так весело»                     блакитне повітря»                                                              Г) «Горить-тремтить ріка, як музика»         Д) «Хмарки біжать - милуються»

ІІІ рівень            Зробіть аналіз поезії одного з вивчених письменників на вибір  (Т.Шевченко, М. Рильський, П. Тичина).

ІV рівень             

     Напишіть есе (8-10 речень) на тему «Краса української природи очима Т. Шевченка (М. Рильського, П. Тичини)».

 

 15.02.23р.

Українська мова

Тема:Тренувальні вправи.Апостроф,знак м"якості





15.02.23р.

Українська мова

Тема:Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму 


Домашнє завдання:

За складеним планом підготувати докладний усний переказ тексту з елементами роздуму.


16.02.23р.

Українська мова

Тема:Письмовий твір- роздум на тему, пов’язану із життєвим досвідом учнів у художньому стилі



17.02.23р.
Українська література
Тема:Літописні оповіді. "Повість минулих літ"- найдавніший літопис нашого народу



Домашнє завдання розміщено в кінці презентації.


21.02.23р.

Українська мова
Тема: Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних звуків


Правило

Приклад

 

Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:

 

 

на межі префікса й кореня:

 

 

відділ, ввічливий, віддати, заввишки, оббити, роззброїти;

 

 

кінця першої і початку другої частини складноскорочених слів:

 

 

військкомат, міськком;

 

кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н(ий), -ник:

 

день —денний, ранок —ранній, причина —причинний, закон — законний, година —годинник, вікно —віконниця

 

 

на межі двох суфіксів:

 

 

письменник, прийменник, іменник

 

 

на межі  дієслівної основи і постфікса – ся:

 

 

зрісся, вознісся, обвисся, пасся;

 

у збільшувально – підсилювальному суфіксі – енн- :

 

 

силенний, численний;

 

 

у прикметниках  з наголошеними суфіксами – анн(ий), - янн(ий)-, -енн(ий)-:

 

 

Невблаганний, несказанний, незрівнянний, нескінченний

 

В словах іншомовного походження:

 

 

Ассирія, Пруссія, брутто, нетто;

 

В чоловічих і жіночих іменах:

 

Інна, Ілля, Маріанна, Ганна.

 

1. Від поданих слів утворіть нові, в яких було б подвоєння літер. Складіть з ними речення:

Година, день, закон, кордон, стіна, благати, заповідь, зелень, клітина, корінь, молодь, мить

 

2.  Запишіть подані слова, розберіть їх за будовою та поясніть орфограми.

Відділ, беззубий, денний, осінній, розрісся, юннат, суддя, стаття.

3.Запишіть слова у дві колонки: у першу з подвоєнням букв, у другу - без подвоєння.

Мит..ю, огнен..ий, скажен..ий, височен..ий, антен..ий, тьмян..ий, вроджен..ий, ден..ий, орлин..ий, узбіч..я, Хмельнич..ина, неждан..ий, адресован..ий, однозмін..ий, вікон..ий, роз'єднан..ий, олов'ян..ий, нескінчен..ий, електрон..ий, дерев'ян..ий, умотивован..ість, без..ахисний, аграрно-сировин..ий, гіл..я, антропоген..ий, туман..ий.

Ключ. Підкресліть у кожному слові першу букву - прочитаєте вислів

 В. Сухомлинського.

Домашнє завдання

1.     Вивчити правило &34, с.160

2.     Підібрати слова для пояснювального диктанту (15 – 20 слів)

3.     Написати твір - мініатюру „  Материнська мова в моєму житті”


22.02.23р.

Українська мова

 ТЕМА:  Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Подовжуються лише м’які приголосні [д, т, з, с, ц, л, н] та [ж, ч, ш], що знаходяться між голосними у таких групах слів:

1. В іменниках середнього роду II відміни (крім родового відмінка множини): прибуття, приладдя, узбіччя, підніжжя, подвоєння, волосся, затишшя, зілля, але значення — значень, твердження — тверджень. Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігається: відкриттів, почуттів, життів.

2. У небагатьох іменниках чоловічого і жіночого роду I відміни в усіх відмінках (за винятком родового відмінка множини на -ей): Ілля, Іллі; суддя, суддею; рілля, ріллею; стаття, статтею, але статей.

3. В орудному відмінку однини іменників жіночого роду III відміни: миттю, віссю, маззю, ніччю, подорожжю, памороззю.

4. В особових формах дієслова лити (ллю, ллєш, ллє, ллють, виллємо, зіллють).

5. В окремих прислівниках: спросоння, навмання, попідтинню, попідстінню, попідвіконню, зрання.

Подовження не відбувається:

1. Якщо приголосні стоять не між двома голосними: зап’ястя, тертя, передмістя, повністю, подільський (від Поділля), жовчю, Керчю, фальшю, честю, вірністю, радістю, знарядь, сторіч, знань;

2. У словах кутя, попадя; у назвах малих істот: теля, вовченя та под.


Домашнє завдання:вивчити правило ст 164-165.Виконати впр 381(п.с.рівень);впр 391(д.в.рівень).


23.02.23р.

Українська мова
Тема:Узагальнення вивченого з розділу"Фонетика.Графіка.Орфоепія.Орфографія"


Домашнє завдання:

1. Спишіть прислів’я, розкриваючи дужки Підкресліть вивчені орфограми, поясніть написання.

1. Без нашого Гриця вода не осв(‘)ятит(ь)ся. 2. В(е, и)лике дер(е, и)во поволі росте. 3. Під л(е, и)жачий камінь вода не т(е, и)че. 4. Хоч бли(з, с)ько, та сли(з, с)ько. 5. Яке корі(н, нн)я, таке й насі(н, нн)я. 6. Лобом муру не проб(‘)єш(ь). 6. (І, Й) буд(е, и)нь, і н(е, и)діля – все лінивому безді(л, лл)я. 7. Дома (і, й) стіни допом(о, а)гають.

 2.Запишіть іменники любов, юність, сіль в орудному відмінку однини.

24.02.23р.

Українська література

Тема:Казкові й історичні мотиви літописних сюжетів. «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Про княгиню Ольгу»


Домашнє завдання:
Виразно читати і переказувати одну з оповідей. Опрацювати теоретичний матеріал за підручником  ст.131-134.

27.02.23р.

Українська мова

Тема:Контрольна робота

Початковий, середній рівні (6 балів)

1. Знайдіть слово, у якому потрібно писати м’який знак:

А) віден..ський;
Б) кін..ський;
В) гіл..ці;
Г) дон..ці.

2. Знайдіть слово, у якому перед шиплячим пишеться м’який знак:

А) брин..чати;
Б) потон..шати;
В) витон..чений;
Г) Волин..щина.

3. Знайдіть слово з буквосполученням -льц-:

А) русал..ці;
Б) бджіл..ці;
В) таріл..ці;
Г) зозул..ці.

4.  Знайдіть слово, у якому пропущено м’який знак:

А) корін..чик;
Б) різ..бяр;
В) повін..чати;
Г) колодяз..ний.
5.
У якому слові після «р» пишеться апостроф:

А) сер..йозний;

Б) довір..я;

В) кор..явий;

Г) бур..яний.

6. Яке слово пишеться з апострофом?

А) духм..яний;

Б) торф..яний;

В) цв..яшок;

Г) рутв..яний;

Д) мавп..ячий.

7. Знайдіть слово, у якому не пишеться апостроф:

А) моркв..яний;

Б) зм..якнути;

В) В..ячеслав;

Г) жнив..яний;

Д) черв..як.

8. У всіх словах якого рядка апостроф не ставиться?

А)зв..ялити, бур..яний, з..умовити, черв..як;

Б)дзв..якнути, без..ідейний, пір..я, під..їзд;

В)цв..ях, сер..йозний, тьм..яний, брукв..яний;

Г)сором..язливий, б..юро, недокрів..я, в..язка.

9. У всіх словах якого рядка відбувається подовження приголосних у формі орудного відмінка однини?

А) сталь, ожеледь, покуть, честь;

Б) жовч, заполоч, розповідь, ніч;
В) сіль, тінь, безліч, заводь;

Г) любов, Січ, піч, річ.

10. Усі слова пишуться з подвоєними літерами в рядку:

А)питан..я, волос..я, осон..я, дон..я;

Б) ден..ий, син..ій, сон..ий, змін..ий;

В) підпіл..я, узліс..я, лимон..ий, зран..я;

Г) тін..ю, мужніст..ю, памороз..ю, мит..ю.

11. Подвоєні букви треба писати в усіх словах рядка:

А) гуаш..ю, радіст..ю, зустріч..ю;

Б) акварел..ю, подорож..ю, мит..ю;

В) мід..ю, тін..ю, матір..ю;

Г) недбаліст..ю, заметіл..ю, маз..ю.

12. Апостроф на місці пропуску треба писати у всіх словах:

А) Медв..яний, рум..яний, торф..яний;

Б) Бур..ян, верб..я, Лук..яненко;

В) Солом..яний, дит..ясла, мавп..ячий;

Г) Кр..юк, під..ярок, зв..язківець.

Достатній рівень (3 бали)

1.      До кожного слова доберіть спільнокореневі слова зі сполученням букв ЬО чи ЙО:

Бій, поле, лід, воювати, працювати, воля.

2.      Поділіть слова на дві колонки: з м’яким знаком і без м’якого знака.

Дібровон..ці, едел..вейс, Олен..чин, хатин..ці, камін..чик, коровон..ці, літ..ній, нян..чити, комар.., аргентинс..кий.

3.      Розподіліть слова у дві колонки: з апострофом і без апострофа.

Зап..ястний, св..ятковий, бур..яковий, солов..їний, моркв..яний, верб..я, тьм..яніє, міжгір..я, Лук..ян, цв..ях, матір..ю, під..їзний, медв..яний, рівноправ..я, духм..яно, лл..ється, здоров..я.

 

Високий рівень (3 бали)

Пригадайте своє перебування на природі. Складіть і запишіть висловлення (4-5 речень) про відпочинок з друзями. Використайте два слова з апострофом, два з м’яким знаком і два з подвоєними буквами.

 27.02.23р.

Українська мова

Тема:Навчальний диктант


28.02.23р.

Українська мова

Тема:Нетрадиційний урок .Мовна вікторина



01.03.23р.

Українська мова

Тема:Словосполучення. Головне  та залежне слово у словосполученні

Мовознавство, або лінгвістика (від лат. lingua - мова) - це наука про мову.

Синтаксис ( грецьк. зв’язок, побудова,з’єднання) — розділ    мовознавства, який         вивчає словосполучення та речення.

 Пунктуація (лат. пунктум — крапка) — розділ     мовознавства, який вивчає правила вживання розділових знаків

 

1.     Словосполучення – це синтаксична одиниця, яка утворюється двома і більше самостійними частинами мови і має головне і залежне слова.

 

У словосполученні питання ставимо від головного слова до залежного.

 

2.     Кожне словосполучення обов’язково має змістовий зв'язок, бо

     він встановлюється за допомогою питання.

 

Не кожне словосполучення має граматичний зв'язок, бо він  здійснюється за допомогою закінчення або прийменника і закінчення.

 

3.     Словосполученням не буває:

                      підмет і присудок  (йде дощ)

                      однорідні члени речення  (брат і сестра)

                      прийменник з іменником чи займенником    (на березі,  у нього)

 

4.     Словосполучення бувають поширені і непоширені.

Непоширені складаються з двох самостійних частин мови  (радісна звістка).

Поширені складаються з трьох і більше самостійних частин мови (відпочивати  на Азовському морі).

Диктант-завдання

Визначить головне і залежне слова у словосполученні

Перше – вчитель, останні - учні на дошці.

Шкільна бібліотека, написати твір, розмовляти тихо, навчатися у школі, читати уважно, бабусина усмішка.

Пояснювальний диктант  

- За допомогою питань установить змістовий зв'язок. Підкресліть словосполучення, які мають граматичний зв'язок.

 

Сонячна днина, пішли до лісу, прозоре повітря, глянути вгору, щиро зрадіти.

Розподільний диктант

-         Із карток в І стовпчик записати непоширені словосполучення, в ІІ – поширені.  Позначити головне слово.

Мелодійна пісня, віночок українських пісень, прогулюватися гаєм, вирушити на прогулянку до гаю, вірно дружити, мати кількох друзів, щира посмішка, дотримати даного слова.

 

Домашнє завдання:вивчити правило &37. Впр407(п.с.рівень);впр 408(д.в.р).


02.03.23р.

Українська мова

Тема:Граматична помилка в словосполученнях



Домашнє завдання:

1. Утворіть із поданих груп слів словосполучення. Запишіть їх.

Рушники, милуватися; синє, шовк; поєднувати, колір; поєднувати, вдало; українська, народне, одяг; національна, традиції; зберігати, скриня.
2. Визначте, якими частинами мови виражені головні слова в словосполученнях.
Дайте відповіді на запитання.
1.   Як залежне слово пов'язане з головним?
2.    Які поєднання слів не є словосполученнями?


03.03.23р.

Українська література

Тема:Олександр Олесь "Заспів", "Україна в старовину"



З історії написання 

Поезія «Україна в старовину» – розділ книги Олександра Олеся «Княжа Україна». 

Сам поет, розповідаючи про історію написання книги, зазначав, що всі поезії збірки «написав випадково за якихось 17–20 днів, перебуваючи в 1920 році в Марієнбаді на лікуванні. Антін Крушельницький (український письменник, літературний критик і літературознавець, педагог) прислав мені підручник Крип’якевича і страшно просив мене написати. Я вважив його волю і, хоч часу було мало, постановив написати працю до від’їзду з Марієнбадена». 

Книжка вперше вийшла друком через десять років у Львові й адресувалась юнацтву, читачам дитячого журналу «Малі друзі», що виходив тоді у місті Лева, хоча значний інтерес вона становила і для дорослого читача. 

Книжка «Княжа Україна» задумувалась поетом як своєрідний підручник з історії Київської Русі у віршах. Вона складається з 43 поезій, присвячених історії становлення й розвитку старовинної України, й охоплює період від язичницьких часів («Заспів») до зруйнування Києва монголо-татарами у 1240 році. 

Тема: зображення природи давньої України в усьому її розмаїтті, величі й красі; уявлення про заняття первісних людей, що колись жили на українських землях.

Ідея: дати уявлення про життя та заняття первісних людей на території стародавньої України, нагадати нащадкам про її віковічне природне багатство.

Стислий переказ 

«Україна в старовину» – другий вірш з циклу поезій, що входять у збірку «Княжа Україна. 

Перед читачами постають живі картини незайманої природи української землі у всій її величі, багатстві і красі. Це «ліс густий, дрімучий, темний», у якому ростуть столітні «велетенські граби, вільхи, сосни, явори, дуби». По лісах блукають «кози, тури, олені, вовки, кабани, ведмеді, лосі, рисі, зубри, борсуки. По річках і озерах чути «вічний галас, вічний спів» птаства, крики «гусей, качок і чапель», зойки «чайок і журавлів». «В небі хмарами летять лебедині білі зграї», «хижо лопотять» крила орлів. 

На безкрайніх степових просторах буйний вітер грає «на шовкових струнах трав». У далекі, ще докиївські часи там «з луком пращур наш ішов,з рисем, лосем і ведмедем він боровся і боров», здобуваючи собі їжу, хутро та шкіру. І у всій цій урочистій красі, як немовля у колисці, «спочивала Україна в золотих дитячих снах». 

Домашнє завдання: 

Читати фрагмент зі збірки «Княжа Україна» — «Ярослав Муд­рий», вміти аналізувати образ головного героя. 

Намалювати ілюстрацію до однієї із поезій, прочитаних на уроці, переказувати біографію О. Олеся.


13.03.23р

Українська мова

Тема:Речення,його граматична основа

1.    

Граматична основа

    

Підмет

 

Присудок

Головний член речення,   що називає предмет, про який говориться в реченні.

 

Головний член речення, який називає дію, стан, ознаку,  приписувану підмету.

 

Хто? Що?

Що робить підмет? Що з ним

робиться? Який він є? Хто він такий?

 

Найчастіше виражений іменником або займенником.

 

Найчастіше виражений

дієсловом, рідше - іменником,

прикметником.

 

Синіє осіннє небо. Ми старанно   працюємо.

 

Стеляться сліпучі краєвиди. Київстолиця України. Лише у рідній пісні ми живі.

Двоскладними називаються речення, у яких є обидва головні члени речення: і підмет, і присудок.

Односкладні речення мають тільки один головний член речення у формі підмета або присудка. 

Приклад:
  • Калина  багата на вітаміни.
  • Спеції, приправи чи їх суміші здавна використовували на Сході.
1.     Лінгвістичний практикум.

Спишіть, поділіть текст на речення. Розставте розділові знаки, Підкресліть граматичні основи, з’ясуйте, чим вони виражені

Калина

Споконвіку українці любили калину вони  садили її біля хати в садку над річкою ягоди калини милують око кожного  стоїть кущ рум’яний, аж горить  коли ягоди поспіють, люди їх збирають  і в’яжуть у пучки. 

Вибіркова робота

 Прочитайте,знайдіть і випишіть односкладні речення

Загартування.  Коли ти прокидаєшся, приймай душ. Вода відновлює твій організм. Дорогою до школи  йди пішки, дихай свіжим повітрям.  На уроках фізичної культури  бігай, виконуй різні вправи. Після школи  відпочивай, роби уроки, гуляй  у дворі.  Улітку  дихай морським повітрям. 

Творче завдання.

Із поданих слів складіть речення і запишіть.  Підкресліть граматичні основи.

1.     Настрій, покращує, веселий, здоров’я.

2.     Люди, здоров’я, ні, за, які, не, куплять,гроші.

  Домашнє завдання: на вибір

1.     Опрацювати матеріал підручника & 39.Виконати вправу 426.

2.     Виписати прислів’я, приказки про здоров’я, підкреслити граматичну основу (5речень).

3.   Підготувати лінгвістичну розповідь « Граматична основа речення». Написати твір-мініатюру  за поданим прислів’ям «Весела думка – половина здоров’я», використавши односкладні й двоскладні речення.



14.03.23р.

Українська мова

Тема:Види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням



 

Домашнє завдання:
Вивчити правило & 40,впр 446(п.с.рівень);
Підготувати і записати розповідь на тему "Я- українець(українка)"5-7 речень.Використати різні речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.(д.в.рівень).


14.03.23р.

Українська література

Тема:Розповідь про правліня князя Ярослава у поемі Олександра Олеся "Ярослав Мудрий"





Художні засоби твору “Ярослав Мудрий”
Епітети: Ярослав розумний; бідне місто; пишний сад; живий, шумливий Київ; препишний двір; розкішний двір,  чужоземні посланці; пишнім троні; грізним берлом; низько кланялися; грали весело; ситого обіду; муштрованих звірят; народного майна; бивсь хоробро; Боян великий; найславніший із співців; вінок безсмертний; бесмертних слів; дні короткі; в ліпшу сторону; спільної мети; мудрий заповіт.
Порівняння: «зацвіла, як пишний сад», «як про друга, як про сина, дбав про його Ярослав», «а незгода, наче вітер, все по полю рознесе»,  «тинятиметесь …, як вигнанці й жебраки».
Метафора: «сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів», «мудрість …була в ділах», «йти до спільної мети», «розгубите ту  землю».
Персоніфікація: «пролетіли дні короткі», «тільки мир збере усе, а незгода…все по полю рознесе»
Анафора: «Бідувало бідне місто, бідувало і село».
Уособлення: «пролетіли дні».
Протиставлення: «мир збере …, а незгода… рознесе», «розгубите ту землю, що придбали вам батьки».

Домашнє завдання:відповісти на питання ст 147,для високого рівня творче завдання ст148.


15.03.23р.
Українська мова

Тема:Пунктуаційна помилка. Тренувальні вправи


Вправа-відтворення деформованого тексту

 Визначте межі речень. Запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки.

А яке гарне деревце горобини ніби його прикрасили як новорічну ялинку чудові, спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують до чого ж красиві пташки їх називають північними папугами.

Звідки прилетіли до нас ці зимові гості прилетіли вони з далекої півночі, щоб тут перебути зиму а ми в саду поставили їдальні для пташок і підгодовуємо їх прилітайте й ви, дорогі гості, поласувати просом, ягодами горобини, калини, журавлини. 


Вправа «Пунктуаційна правка»

 Виразно прочитайте текст. Запишіть його, розставивши потрібні розділові знаки.

Скільки появилося нових квіток. Уже відцвіли блакитні проліски а в кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки. Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тоненьких ніжках. Пахучі чудові конвалії. Веселий місяць цей травень. Збіглися хлопці на вулиці. Куди йти гуляти. Прийшли діти до рівчака зарослого низькими кущами. Гуляли в лісі рвали квіти ловили метеликів. 

Творче завдання

 Наведіть по два власних приклади на використання кожного розділового знака в кінці речення.

Домашнє завдання:

Складіть невеличкий текст „Весна в моєму селі”, використовуючи різні види речень за метою висловлювання.



16.03.23р.

Українська мова

Тема:Письмовий твір-роздум за колективно складеним планом у художньому стилі на тему: «Чому потрібно берегти природу»



Домашнє завдання:дописати твір- роздум.



17.03.23р.

Українська література

Тема:Євген Гуцало. Оповідання "Лось". Вічне протистояння добра і зла


Домашнє завдання:

Заповнити таблицю для характеристики образів хлопчиків і дядька Шпичака:

Герої

Хлопчики-    підберезники

Дядько Шпичак

Портрет

 

 

Характер

 

 

Дії

 

 


03.04.23р
Укр мова
Тема:Другорядні члени речення. Обставина



03.04.23р
Укр мова
Тема:Другорядні члени речення. Тренувальні вправи

Творчий диктант

Поширте запропоновані речення

а) додатком

Верба – найпоширеніший символ нашого …

Селяни вербами обсаджували … та … 

б) означенням

Споконвіку українці саджають … калину. Саджають  її біля кожної хати, як ознаку … оселі, біля криниці – аби вода була …  та … .

в) обставиною

У мальовничому гаю …  витьохкує пісню соловейко. Він …  сповіщає про прихід справжнього тепла.  

     Рубрика «Умілі руки». Створити повідомлення «Користь опалого листя» та «Шкода опалого листя». Підкреслити члени речення:

І варіант – головні;

ІІ варіант – другорядні.

Опале листя покращує якість грунту.

Опале листя зберігає на собі шкідливі речовини.

В опалому листі зимують різні комахи.

Вони псують грунт  і підземні води.

З опалого листя виготовляють компост, біогаз, листяні брикети.

При спалюванні листя виділяє отруйні речовини.

Опале листя захищає дерева від хвороб.

Вони забруднюють атмосферу і псують здоров'я  людям.

 Гра «Вірю – не вірю»

        1. Словосполучення і речення вивчає такий розділ науки про мову, як Синтаксис. 

       2.  Словосполучення складається із рівноправних слів. 

         3. До словосполучень не можуть належати підмет з присудком. 

       4. Змістовний зв’язок у словосполученні встановлюється питанням, яке ставиться від головного до залежного слова.

        5. Речення є засобом вираження думки. 

       6.  Граматична основа складається з підмета та означення. 

        7. Другорядні члени речення – це додаток, означення та обставина. 

       8.  Членами речення не виступають іменники, прийменники, сполучники. 

      9.   Обставина – це головний член речення, що вказує на предмет і відповідає на запитання хто? що? 

       10.  Додаток – це самостійна частина мови, що вказує на ознаку дії і відповідає на запитання як? де? куди? звідки? 

      11.   Означення – це другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета і відповідає на запитання який? яка? яке? які? 

12.     Другорядні члени речення поширюють головні. 

Домашнє завдання: повторити правила параграф 41,42,43. 

Поширити речення другорядними членами та підкреслити їх.

         На свята українці готують… .

         Вареники були … .

         … давали всіляке печиво, цукерки.

         … борщ готує моя ненька.

         Пампушки з часником – це … традиція у моїй родині.

         Хліб дуже …, …, …, коли його печуть … .

         …  … ми поїдемо на весілля, де будуть пригощати …, …, … .

04.04.23р.

Українська література

Тема:Володимир Винниченко "Федько - халамидник"


Немає коментарів:

Дописати коментар